обложити
обложи́ти
-ложу, -ложиш, док., перех.
1》 Те саме, що обкласти 1), 2).
|| безос.
2》 Оточити військами з метою оволодіння, завоювання.
3》 спец. Оточити звіра під час полювання.
4》 Обшити, оздобити чим-небудь.
5》 розм., рідко. Покласти спати.
6》 безос. Покрити при захворюванні білими нальотами (горло, язик і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови