Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
облук —
ОБЛУ́К, а, ч., заст. 1. Зігнутий прут. 2. Те саме, що лука́. Ріка під горою згиналася облуком (І. Чендей).
Словник української мови у 20 томах
облук —
Облук, -ка м. 1) Согнутый пруть, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). Шух. І. 224, 225. 2) Лука сѣдла. Шух. І. 252.
Словник української мови Грінченка