облупаний
облу́паний
-а, -е, діал.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до облупати.
2》 у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний.
|| Який відпав, осипався частинками, шматками (про верхній шар, покриття, оболонку і т. ін. чого-небудь).
Великий тлумачний словник сучасної української мови