обораний

обо́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до оборати.

Значення в інших словниках

1. обораний — обо́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обораний — ОБО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обора́ти. Онисько Артемович вибрався й собі на могилу, вже оборану з усіх боків (Гончар, І, 1954, 484); Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи (Рудь, Гомін.., 1959, 59).  Словник української мови в 11 томах
3. обораний — ОБО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обора́ти. Онисько Артемович вибрався й собі на могилу, вже оборану з усіх боків (О. Гончар); Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи (М. Рудь).  Словник української мови у 20 томах