обораний

ОБО́РАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обора́ти.

Онисько Артемович вибрався й собі на могилу, вже оборану з усіх боків (О. Гончар);

Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи (М. Рудь).

Значення в інших словниках

1. обораний — обо́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оборати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обораний — ОБО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обора́ти. Онисько Артемович вибрався й собі на могилу, вже оборану з усіх боків (Гончар, І, 1954, 484); Поля оборані, ніде ні осоту, ні свиріпи (Рудь, Гомін.., 1959, 59).  Словник української мови в 11 томах