обочина
обо́чина
-и, ж.
Бокова частина, край чого-небудь (шляху, вулиці і т. ін.); узбіччя.
|| Те саме, що схил.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиобо́чина
-и, ж.
Бокова частина, край чого-небудь (шляху, вулиці і т. ін.); узбіччя.
|| Те саме, що схил.
Великий тлумачний словник сучасної української мови