обрушувати
обру́шувати
-ую, -уєш і рідко обрушати, -аю, -аєш, недок., обрушити, -шу, -шиш, док., перех.
1》 Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати.
2》 Одночасно спрямовувати, скидати щось на кого-, що-небудь у великій кількості, великою масою.
|| перен. Покладати, звалювати на кого-небудь весь тягар чогось (турбот, злигоднів і т. ін.).
3》 перен. Навально спрямовувати щось (сили, удар і т. ін.) на кого-, що-небудь, проти кого-, чого-небудь.
|| Спрямовувати на кого-, що-небудь усю силу негативних почуттів (гніву, ненависті і т. ін.).
4》 діал. Сердити, гнівити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови