обтріпувати

обтрі́пувати

I -ую, -уєш, недок., обтріпати, -аю, -аєш, док., перех., чим, з чого і без додатка, розм.

Стріпуючи, струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, зчищати з якої-небудь поверхні пил, сніг і т. ін.; обтрушувати.

|| чим, від чого і без додатка. Стріпуючи, струшуючи, постукуючи і т. ін., очищати від чого-небудь (пилу, снігу і т. ін.).

II -ую, -уєш, недок., обтріпати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Шарпати, рвати, пошкоджуючи краї чого-небудь.

2》 Тривалим або недбалим носінням, використанням робити пошарпаним (одяг).

Значення в інших словниках

1. обтріпувати — обтрі́пувати 1 дієслово недоконаного виду обтрушувати розм. обтрі́пувати 2 дієслово недоконаного виду шарпати, рвати; робити пошарпаним  Орфографічний словник української мови
2. обтріпувати — (сніг) стріпувати, струшувати, обтрушувати, збивати; ур. отрясати.  Словник синонімів Караванського
3. обтріпувати — ОБТРІ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОБТРІ́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що, чим, з чого, розм. Стріпуючи, струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, зчищати з якої-небудь поверхні пил, сніг і т. ін.; обтрушувати.  Словник української мови у 20 томах
4. обтріпувати — ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИ розм. (з якоїсь поверхні). — Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати.  Словник синонімів української мови
5. обтріпувати — Обтрі́пувати, -пую, -пуєш; обтрі́пати, -паю, -паєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обтріпувати — ОБТРІ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОБТРІ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех., чим, з чого і без додатка, розм. Стріпуючи, струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, зчищати з якої-небудь поверхні пил, сніг і т. ін.; обтрушувати.  Словник української мови в 11 томах
7. обтріпувати — Обтріпувати, -пую, -єш сов. в. обтріпати, -паю, -єш, гл. Отряхивать, отряхнуть.  Словник української мови Грінченка