обік
о́бік
розм.
1》 присл.Поряд, поруч.
|| На деякій відстані; осторонь, збоку.
2》 у знач. прийм., з род. в. Вказує на положення одного предмета щодо іншого у знач. біля, поряд.
Великий тлумачний словник сучасної української мовио́бік
розм.
1》 присл.Поряд, поруч.
|| На деякій відстані; осторонь, збоку.
2》 у знач. прийм., з род. в. Вказує на положення одного предмета щодо іншого у знач. біля, поряд.
Великий тлумачний словник сучасної української мови