оживаючий

ожива́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до оживати.

Значення в інших словниках

1. оживаючий — ожива́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. оживаючий — ОЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який оживає. Тут [у повісті І. Франка “Петрії і Довбущуки”] повно всякого страхіття, розбійників, заклятих скарбів, привидів, душогубства і оживаючих мерців (М.  Словник української мови у 20 томах
3. оживаючий — ОЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ожива́ти. Тут [у повісті І. Франка "Петрії і Довбущуки"] повно всякого страхіття, розбійників, заклятих скарбів, привидів, душогубства і оживаючих мерців (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах