Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
омлілий —
омлі́лий дієприкметник рідко
Орфографічний словник української мови
омлілий —
ОМЛІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до омлі́ти. В тій хвилі з проразливим криком болю вона впала омліла (І. Франко); Голова її падає йому на плече, руки опускаються, він мчить її в танці омлілу (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
омлілий —
ОМЛІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до омлі́ти. В тій хвилі з проразливим криком болю вона впала омліла (Фр., І, 1955, 347); Голова її падає йому на плече, руки опускаються, він мчить її в танці омлілу (Л. Укр., III, 1952, 247).
Словник української мови в 11 томах