Значення в інших словниках
-
опириця —
опири́ця іменник жіночого роду, істота упириця діал.
Орфографічний словник української мови
-
опириця —
ОПИРИ́ЦЯ, і, ж., діал. Жін. до опи́р. – Я видів, що вона цідить його кров далі. То опириця якась (О. Кобилянська); * Образно. Та побудь іще хвилечку!.. – Нема часу. Ато ще стара опириця [пані Олімпія] прийде та наробить крику (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
опириця —
ОПИРИ́ЦЯ, і, ж., діал. Упириця. — Я видів, що вона цідить його кров далі. То опириця якась (Коб., II, 1956, 148); Та побудь іще хвилечку!.. — Нема часу. Ато ще стара опириця прийде та наробить крику (Фр., VII, 1951, 24).
Словник української мови в 11 томах
-
опириця —
Опири́ця, -ці ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця. МУЕ. III. 45.
Словник української мови Грінченка