Великий тлумачний словник сучасної мови

оплічник

оплі́чник

-а, ч., заст.

Спинка (крісла і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. оплічник — оплі́чник іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. оплічник — ОПЛІ́ЧНИК, а, ч., заст. Спинка (крісла і т. ін.). Коснятин відкинувся назад на перламутром викладений оплічник крісла (Юліан Опільський).  Словник української мови у 20 томах
  3. оплічник — ОПЛІ́ЧНИК, а, ч., заст. Спинка (крісла і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах