Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
оплічник —
оплі́чник іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
оплічник —
ОПЛІ́ЧНИК, а, ч., заст. Спинка (крісла і т. ін.). Коснятин відкинувся назад на перламутром викладений оплічник крісла (Юліан Опільський).
Словник української мови у 20 томах
оплічник —
ОПЛІ́ЧНИК, а, ч., заст. Спинка (крісла і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах