оранка
о́ранка
-и, ж.
1》 Дія за знач. орати.
|| Пора, період, коли орють землю.
|| Основний прийом механічного обробітку ґрунту плугом, що забезпечує одночасне перевертання орного шару, його розпушування і перекришення.
2》 рідко. Те саме, що рілля.
Великий тлумачний словник сучасної української мови