Великий тлумачний словник сучасної мови

ораторка

ора́торка

-и.

Жін. до оратор.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ораторка — ора́торка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ораторка — ОРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до ора́тор. Слово це Ніяк не прозаїчно продзвеніло, – І ми малій ораторці плескали Від серця щирого... (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  3. ораторка — ОРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до ора́тор. Слово це Ніяк не прозаїчно продзвеніло, — І ми малій ораторці плескали Від серця щирого … (Рильський, III, 1961, 107).  Словник української мови в 11 томах