осідок

осі́док

-дку, ч., рідко.

Постійне місцеперебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція.

|| Притулок, пристановище.

Значення в інших словниках

1. осідок — Осі́док. Місцеперебування, місцезнаходження Стоваришенє се мусить мати осідок в одній громаді, однак обсяг єго діланя може обнимати кілька сусідних громад (Канюк, 1906, 8)...  Українська літературна мова на Буковині
2. осідок — Резиденція, місце перебування, місце проживання; (штабу) штаб-квартира.  Словник синонімів Караванського
3. осідок — див. оселя  Словник синонімів Вусика
4. осідок — ОСІ́ДОК, дку, ч. Постійне місце перебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція. Це – повітове місто, осідок староства й окружного суду (Л. Мартович); Поглядав [Карпо] кудись туди, де мав бути Дніпро, а значить, .. осідок козаків (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. осідок — ОСІ́ДОК, дку, ч., рідко. Постійне місце перебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція. Це — повітове місто, осідок староства й окружного суду (Март., Тв., 1954, 258); Місто [Одеса].. перетворилося у військовий табір.  Словник української мови в 11 томах