осідок
Осі́док. Місцеперебування, місцезнаходження Стоваришенє се мусить мати осідок в одній громаді, однак обсяг єго діланя може обнимати кілька сусідних громад (Канюк, 1906, 8); Свій осідок має товариство в льокали “Православної Академії” в митрополичій резиденциї і там відтримує свої виділові засіданя (Звідомл., 1914, 47)
// порівн. пол. osiadać — 1) осідати, 2) облаштовуватися, siedziba — місцеперебування установи; укр. садиба — будинок з прилеглим до нього садом, городом та господарськими будівлями.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.