осідок

ОСІ́ДОК, дку, ч., рідко. Постійне місце перебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція.

Це — повітове місто, осідок староства й окружного суду (Март., Тв., 1954, 258);

Місто [Одеса].. перетворилося у військовий табір. Всеросійська контрреволюція влаштувала тут свій генеральний осідок (Смолич, Світанок.., 1953, 8);

// Притулок, пристановище.

— Учня тобі треба взяти, брате Остапе, — сказав Шевченко.. — Та треба, — відповідає Вересай, — ось як впишусь до старечого цеху в Миргороді та знайду осідок — візьму учня (Бурл., О. Вересай, 1959, 66).

Значення в інших словниках

1. осідок — Осі́док. Місцеперебування, місцезнаходження Стоваришенє се мусить мати осідок в одній громаді, однак обсяг єго діланя може обнимати кілька сусідних громад (Канюк, 1906, 8)...  Українська літературна мова на Буковині
2. осідок — Резиденція, місце перебування, місце проживання; (штабу) штаб-квартира.  Словник синонімів Караванського
3. осідок — див. оселя  Словник синонімів Вусика
4. осідок — -дку, ч., рідко. Постійне місцеперебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція. || Притулок, пристановище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. осідок — ОСІ́ДОК, дку, ч. Постійне місце перебування, розташування кого-, чого-небудь; резиденція. Це – повітове місто, осідок староства й окружного суду (Л. Мартович); Поглядав [Карпо] кудись туди, де мав бути Дніпро, а значить, .. осідок козаків (Г.  Словник української мови у 20 томах