отупілий
отупі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти.
2》 у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиотупі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти.
2》 у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови