оціпенілий

оціпені́лий

-а, -е, рідко.

Дієприкм. акт. мин. ч. до оціпеніти.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. оціпенілий — оціпені́лий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. оціпенілий — ОЦІПЕНІ́ЛИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. акт. до оціпені́ти. Оціпенілий, зіщулений від страху і захоплення.., дивиться Розгуляєв на .. велетенський щит (О. Довженко). 2. у знач. прикм. Який став нерухомим, занімів. Оціпеніле тіло; // Який утратив чутливість.  Словник української мови у 20 томах
3. оціпенілий — ОЦІПЕНІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до оціпені́ти. Оціпенілий, зіщулений від страху і захоплення.., дивиться Розгуляєв на.. велетенський щит (Довж., Зач. Десна, 1957, 451); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах