ошуканий

ошу́каний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ошукати.

|| у знач. прикм.

|| ошукано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. ошуканий — ошу́каний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. ошуканий — ОШУ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ошука́ти. Щойно ошукані Хомою і тому особливо люті артилеристи з батогами накинулися на його коней (О. Гончар); // у знач. прикм. Вже серед неба сонце Ясніло мляво, холодно всміхалось, Мов зраджена, ошукана надія (І.  Словник української мови у 20 томах
3. ошуканий — Ошу́каний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ошуканий — ОШУ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ошука́ти. Щойно ошукані Хомою і тому особливо люті артилеристи з батогами накинулися на його коней (Гончар, III, 1959, 354); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах