панок
пано́к
-нка, ч., розм.
1》 Небагатий поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні і Білорусі.
2》 Зневажл. до пан.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипано́к
-нка, ч., розм.
1》 Небагатий поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні і Білорусі.
2》 Зневажл. до пан.
Великий тлумачний словник сучасної української мови