панотець
паноте́ць
-тця, ч., заст.
1》 Батько стосовно до своїх дітей.
2》 церк. Священик, піп.
3》 Ввічлива форма звертання до старих поважних чоловіків.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипаноте́ць
-тця, ч., заст.
1》 Батько стосовно до своїх дітей.
2》 церк. Священик, піп.
3》 Ввічлива форма звертання до старих поважних чоловіків.
Великий тлумачний словник сучасної української мови