Значення в інших словниках
-
парубоцтво —
парубо́цтво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
парубоцтво —
ПАРУБО́ЦТВО, а, с. 1. Те саме, що парубо́та. Раз на зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба (О. Стороженко); В шинку парубоцтво сіло за стіл окремо від літніх чоловіків (П. Кочура). 2. Парубоцьке життя. Довго ..
Словник української мови у 20 томах
-
парубоцтво —
Парубо́цтво, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
парубоцтво —
ПАРУБО́ЦТВО, а, с. 1. Те саме, що парубо́та. Раз на зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба (Стор., І, 1957, 59); В шинку парубоцтво сіло за стіл окремо від літніх чоловіків (Кочура, Зол. грамота, 1960, 7). 2. Парубоцьке життя. Довго..
Словник української мови в 11 томах
-
парубоцтво —
Парубо́цтво, -ва с. 1) соб. отъ парубок. Парни. КС. 1887. VIII. 769. Ховалося від мене парубоцтво, старі діди стояли повстававши. К. Іов. 61. 2) Холостая жизнь. Ой у саду, у садочку та голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає. Мет. 230.
Словник української мови Грінченка