парубоцтво

ПАРУБО́ЦТВО, а, с.

1. Те саме, що парубо́та.

Раз на зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба (Стор., І, 1957, 59);

В шинку парубоцтво сіло за стіл окремо від літніх чоловіків (Кочура, Зол. грамота, 1960, 7).

2. Парубоцьке життя.

Довго.. гомоніли люди, пригадували молодощі, співи, парубоцтво (Вас., І, 1959, 323);

Старому пригадалася далека молодість, парубоцтво (Руд., Вітер.., 1958, 341).

Значення в інших словниках

1. парубоцтво — парубо́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. парубоцтво — -а, с. 1》 Те саме, що парубота. 2》 Парубоцьке життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парубоцтво — ПАРУБО́ЦТВО, а, с. 1. Те саме, що парубо́та. Раз на зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба (О. Стороженко); В шинку парубоцтво сіло за стіл окремо від літніх чоловіків (П. Кочура). 2. Парубоцьке життя. Довго ..  Словник української мови у 20 томах
4. парубоцтво — Парубо́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. парубоцтво — Парубо́цтво, -ва с. 1) соб. отъ парубок. Парни. КС. 1887. VIII. 769. Ховалося від мене парубоцтво, старі діди стояли повстававши. К. Іов. 61. 2) Холостая жизнь. Ой у саду, у садочку та голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає. Мет. 230.  Словник української мови Грінченка