парубоцтво
ПАРУБО́ЦТВО, а, с.
1. Те саме, що парубо́та.
Раз на зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба (О. Стороженко);
В шинку парубоцтво сіло за стіл окремо від літніх чоловіків (П. Кочура).
2. Парубоцьке життя.
Довго .. гомоніли люди, пригадували молодощі, співи, парубоцтво (С. Васильченко);
Старому пригадалася далека молодість, парубоцтво (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)