передвічний
передві́чний
-а, -е.
1》 Який існує споконвічно, без початку і кінця.
|| Притаманний людям взагалі, незалежний від окремої людини.
|| рел. Божественний.
|| у знач. ім. передвічний, -ного, ч. Бог.
2》 Який був, існував у давні, незапам'ятні часи; давній, стародавній.
|| Дуже старий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови