передзвонювати

передзво́нювати

-юю, -юєш, недок., передзвонити, -оню, -ониш, док.

1》 Дзвонити по черзі у церковні дзвони.

|| Дзвонити по черзі (про дзвінки різного роду, годинники, струни).

2》 тільки док. Закінчити дзвонити.

3》 тільки недок. Дзвеніти від ударів по черзі, в різних місцях (про металеві або скляні предмети).

4》 Дзвонити ще раз, повторно. Передзвонювати по телефону.

Значення в інших словниках

1. передзвонювати — передзво́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. передзвонювати — ПЕРЕДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕДЗВОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док. 1. Дзвонити по черзі у церковні дзвони. Передзвонили запізнену заутренню, але старець за гірким оповіданням гостя не чув нічого (К.  Словник української мови у 20 томах
3. передзвонювати — ПЕРЕДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕДЗВОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док. 1. Дзвонити по черзі у церковні дзвони; // Дзвонити по черзі (про дзвінки різного роду, годинники, струни). Передзвонюють струни, мов дзюрчить струмок (Мартич, Повість про нар.  Словник української мови в 11 томах