перецвітати

перецвіта́ти

-аю, -аєш, недок., перецвісти, -цвіту, -цвітеш, док.

1》 неперех. Закінчувати цвітіння.

2》 неперех., перен. Втрачати молодість, свіжість; марніти, старіти.

3》 перех. Цвісти дуже довго, довше, ніж щось інше.

4》 тільки док., неперех. Те саме, що запліснявіти.

5》 неперех., рідко. Набувати іншого кольору, відтінку, втрачати свій колір.

Значення в інших словниках

1. перецвітати — перецвіта́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перецвітати — [пеиреицв'ітатие] -айеи  Орфоепічний словник української мови
3. перецвітати — ПЕРЕЦВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, док. 1. без прям. дод. Закінчувати цвісти. [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко!...  Словник української мови у 20 томах
4. перецвітати — ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯ розм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). — Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися.  Словник синонімів української мови
5. перецвітати — ПЕРЕЦВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, док. 1. неперех. Закінчувати цвітіння. [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! Вже й сон-трава перецвітати стала (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах