пиячити

пия́чити

-чу, -чиш, недок.

1》 Брати участь у гулянці, обіді і т. ін., надмірно вживаючи спиртні напої.

2》 Постійно і надмірно вживати спиртні напої, мати хворобливу пристрасть до них.

Значення в інших словниках

1. пиячити — (посилено вживати алкоголь) пити, запивати// заливати за комір, заглядати в чарку.  Словник синонімів Полюги
2. пиячити — пия́чити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. пиячити — Пити-гуляти, ПИТИ, заливати очі <�пельку>, заливати за комір, не розлучатися з чаркою, заглядати в чарку, тинятися по шинках, киснути в горілці, ев. пересмикувати, шморгати, флк. мед-горілку <�мед-вино> пити.  Словник синонімів Караванського
4. пиячити — Запиячити, бенкетувати, бражитися, бражничати, бухати, бухарити, веселитися, випивати, вмазати, глушити, гольгнути, грякати, гуляти, гульбувати, гультяювати, гухкати, дерболизнути, добавляти, дудлити, жлоктати, жлуктити, закладати, запити...  Словник синонімів Вусика
5. пиячити — Пия́чити, пия́чу, -чиш, -чать; пия́ч, пия́чмо, пия́чте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пиячити — ПИЯ́ЧИТИ, чу, чиш, недок. 1. Брати участь у гулянці, обіді і т. ін., надмірно вживаючи спиртні напої. Незабаром і Кондра прийшов із попом. Посідали за стіл і почали пиячити. Мало не до ранку пили та їли (Є.  Словник української мови у 20 томах
7. пиячити — ПИЯ́ЧИТИ (брати участь у частуванні з надмірною кількістю спиртних напоїв), ПИ́ТИ, КУРИ́ТИ заст., КУБРЯ́ЧИТИ діал. Якось у корчмі пиячили жандарми (А. Турчинська); Настягалось гостей сила.  Словник синонімів української мови
8. пиячити — ПИЯ́ЧИТИ, чу, чиш, недок. 1. Брати участь у гулянці, обіді і т. ін., надмірно вживаючи спиртні напої. Незабаром і Кондра прийшов із попом. Посідали за стіл і почали пиячити. Мало не до ранку пили та їли (Є. Кравч., Квіти..  Словник української мови в 11 томах