платіж

платі́ж

-тежу, ч.

1》 Виплата грошей як розрахунок за що-небудь придбане, використане і т. ін.; плата. Податкові платежі.

Комунальні платежі — платежі юридичних осіб і громадян за користування комунальними послугами.

2》 Сума грошей, яка має бути (була) виплачена за що-небудь.

Безакцептні платежі — платежі, що здійснюються списанням коштів з розрахункового рахунку платника без його безпосередньої згоди на підставі документів, поданих банкові постачальником.

Накладений (накладний) платіж — спосіб розрахунків, при якому вантаж або поштове відправлення (посилка, бандероль) видається одержувачу після сплати встановленої відправником вартості.

Рентні платежі — форма вилучення до державного бюджету частини прибутку підприємств, отриманої завдяки кращим, ніж в ін. виробників, умовам виробництва.

Трансферні платежі — усі види платежів, які є простим переміщенням коштів від одного власника до іншого без отримання в обмін товарів або послуг.

Фактичні податкові платежі — сплата до бюджету податків та податкових платежів.

Значення в інших словниках

1. платіж — платі́ж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. платіж — Виплата, сплата, ПЛАТА, фр. розрахунок, оплата; (частка боргу) г. рата.  Словник синонімів Караванського
3. платіж — [плат’іж] -теижу, ор. -теижем, м. (на) -теиж'і, р. мн. -теиж'іy  Орфоепічний словник української мови
4. платіж — Платня, виплата, відплата, вплата, гажа, доплата, надплата, надплатня, оплата, передплата, переплата, післяплата, приплата, розплата, сплата, див. плата, такса, уплата  Словник чужослів Павло Штепа
5. платіж — Платі́ж, -тежу́, -жеві; -тежі́, -жі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. платіж — ПЛАТІ́Ж, тежу́, ч. 1. Виплата грошей як розрахунок за що-небудь придбане, використане і т. ін.; плата. [Храпко:] Я тобі, як скінчиться діло, щот [рахунок] дам: що на розходи пішло, а що лишок – на платіж повернеться (Панас Мирний); Податкові платежі.  Словник української мови у 20 томах
7. платіж — ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст.  Словник синонімів української мови
8. платіж — ПЛАТІ́Ж, тежу́, ч. 1. Виплата грошей як розрахунок за що-небудь придбане, використане і т. ін.; плата. Основною і первісною операцією банків є посередництво в платежах (Ленін, 27, 1972, 306); [Xрапко:] Я тобі, як скінчиться діло, щот [рахунок] дам...  Словник української мови в 11 томах
9. платіж — Платіж, -жу м. платіжка, -ки, ж. Платежъ.  Словник української мови Грінченка