плебей
плебе́й
-я, ч.
1》 У Стародавньому Римі – представник нижчого стану вільного населення.
2》 За середньовіччя і пізніше – широкі верстви міської бідноти.
3》 перен. В аристократичних колах – назва людини, яка походить з нижчих верств суспільства.
Великий тлумачний словник сучасної української мови