Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
плейстоцен —
ПЛЕЙСТОЦЕ́Н, у, ч., геол. Перший відділ, що відповідає найдовшій епосі антропогенового (четвертинного) періоду геологічної історії Землі. Кліматичні умови протягом верхнього плейстоцену були суворими, з максимумом похолодання на відрізку 17-20 тис. років тому (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
плейстоцен —
плейстоце́н, плейстоце́нова епо́ха (від грец. πλείστος – найбільший і ...цен) перша епоха антропогену.
Словник іншомовних слів Мельничука
плейстоцен —
Рання епоха четвертинного періоду, що характеризується розвитком материкових зледенінь; див. геохронологія.
Універсальний словник-енциклопедія