Великий тлумачний словник сучасної мови

плиг

I -у, ч., діал.

Стрибок.

|| у знач. присл. плигом. Стрибками.

II розм.

Уживається як присудок за знач. плигати і плигнути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. плиг — див. стрибати  Словник синонімів Вусика
  2. плиг — ПЛИГ¹, у, ч., діал. Стрибок. – Дійсно, ти перемогла! – сказав Владко, нахиляючись над воду, де в шалених плигах кидавсь по поверхні клень (І. Франко); // у знач. присл. пли́гом. Стрибками. Дика коза біжить плигом (Сл. Б. Грінченка). ПЛИГ², розм.  Словник української мови у 20 томах
  3. плиг — ПЛИГ¹, у, ч., діал. Стрибок. — Дійсно, ти перемогла! — сказав Владко, нахиляючись над воду, де в шалених плигах кидавсь по поверхні клень (Фр., VI, 1951, 313); // у знач. присл. пли́гом. Стрибками. Дика коза біжить плигом (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. плиг — Плиг! I Прыгъ! скокъ! --------------- Плиг, -гу II м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.  Словник української мови Грінченка