плиг

Плиг! I

Прыгъ! скокъ!

---------------

Плиг, -гу II

м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.

Значення в інших словниках

1. плиг — див. стрибати  Словник синонімів Вусика
2. плиг — I -у, ч., діал. Стрибок. || у знач. присл. плигом. Стрибками. II розм. Уживається як присудок за знач. плигати і плигнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плиг — ПЛИГ¹, у, ч., діал. Стрибок. – Дійсно, ти перемогла! – сказав Владко, нахиляючись над воду, де в шалених плигах кидавсь по поверхні клень (І. Франко); // у знач. присл. пли́гом. Стрибками. Дика коза біжить плигом (Сл. Б. Грінченка). ПЛИГ², розм.  Словник української мови у 20 томах
4. плиг — ПЛИГ¹, у, ч., діал. Стрибок. — Дійсно, ти перемогла! — сказав Владко, нахиляючись над воду, де в шалених плигах кидавсь по поверхні клень (Фр., VI, 1951, 313); // у знач. присл. пли́гом. Стрибками. Дика коза біжить плигом (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах