плиг

ПЛИГ¹, у, ч., діал.

Стрибок.

– Дійсно, ти перемогла! – сказав Владко, нахиляючись над воду, де в шалених плигах кидавсь по поверхні клень (І. Франко);

// у знач. присл. пли́гом. Стрибками.

Дика коза біжить плигом (Сл. Б. Грінченка).

ПЛИГ², розм.

Уживається як присудок за знач. плига́ти і плигну́ти.

В одчинені двері скаче з сіней жаба, така здорова та ряба, та плиг на поріг! (І. Нечуй-Левицький);

А зайці-розбійники з лісу плиг та плиг! (Н. Забіла).

Значення в інших словниках

1. плиг — див. стрибати  Словник синонімів Вусика
2. плиг — I -у, ч., діал. Стрибок. || у знач. присл. плигом. Стрибками. II розм. Уживається як присудок за знач. плигати і плигнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плиг — ПЛИГ¹, у, ч., діал. Стрибок. — Дійсно, ти перемогла! — сказав Владко, нахиляючись над воду, де в шалених плигах кидавсь по поверхні клень (Фр., VI, 1951, 313); // у знач. присл. пли́гом. Стрибками. Дика коза біжить плигом (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. плиг — Плиг! I Прыгъ! скокъ! --------------- Плиг, -гу II м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.  Словник української мови Грінченка