повивертати

повиверта́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Вивернути (у 1 знач.) все чи багато чого-небудь.

|| безос.

2》 Перекинувши, зваливши все чи багато чого-небудь, вилити чи висипати вміст.

3》 Перевернути внутрішнім боком назовні, навиворіт усе чи багато чого-небудь.

|| Звихнути (руки, ноги).

4》 розм. Виймаючи звідки-небудь, покласти, вивалити кудись усе чи багато чого-небудь.

5》 розм. Виставити наперед, випнути (боки, животи тощо).

Значення в інших словниках

1. повивертати — повиверта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повивертати — ПОВИВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Вивернути (у 1 знач.) все або багато чого-небудь. Бурі не повивертали з корінням могутніх столітніх дубів (О.  Словник української мови у 20 томах
3. повивертати — ПОВИВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Вивернути (у 1 знач.) все або багато чого-небудь. Бурі не повивертали з корінням могутніх столітніх дубів (Довж.  Словник української мови в 11 томах
4. повивертати — Повиверта́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Мнж. 43. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали. К. Досв. 27.  Словник української мови Грінченка