Великий тлумачний словник сучасної мови

повириваний

повири́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повиривати I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. повириваний — повири́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. повириваний — ПОВИРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повирива́ти¹. Під самими вікнами .. лежала на клумбах повиривана з корінням оргинія (І. Нечуй-Левицький); // повири́вано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. повириваний — ПОВИРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повирива́ти¹. Під самими вікнами.. лежала на клумбах повиривана з корінням оргинія (Н.-Лев., II, 1956, 62).  Словник української мови в 11 томах