повноцінний
повноці́нний
-а, -е.
1》 Який зберігає повну, встановлену цінність (про гроші, валюту). Повноцінна валюта.
2》 перен. Який відповідає певним вимогам, у якому сповна виявляється необхідна ознака, якість. Повноцінне харчування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови