поводження
пово́дження
-я, с.
1》 Певна поведінка, спосіб або характер дій.
2》 Обходження з ким-небудь, ставлення до когось.
|| Спосіб чи характер застосування чого-небудь, користування чимсь.
Поводження з відходами — дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, обробку тощо.
3》 діал. Удача.
Великий тлумачний словник сучасної української мови