поводир
поводи́р
-я, ч.
1》 Той, хто водить кого-небудь (перев. сліпого), указує комусь дорогу.
2》 Керівник, вожак.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиповоди́р
-я, ч.
1》 Той, хто водить кого-небудь (перев. сліпого), указує комусь дорогу.
2》 Керівник, вожак.
Великий тлумачний словник сучасної української мови