Великий тлумачний словник сучасної мови

повірка

пові́рка

-и, ж.

1》 Переклик осіб із метою перевірки присутніх.

2》 заст. Контролювання, перевіряння кого-небудь із метою виявлення знань.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. повірка — ПОВІ́РКА, и, ж. 1. Переклик осіб з метою перевірки присутніх. В тюрмі почалася повірка: забриньчали швидко ключами, часто загрюкали молотками (С.  Словник української мови у 20 томах
  2. повірка — ПОВІ́РКА, и, ж. 1. Переклик осіб з метою перевірки присутніх. В тюрмі почалася повірка: забриньчали швидко ключами, часто загрюкали молотками (Вас., І, 1959, 71); Їх виструнчили на плацу і після вечірньої повірки видали бойову зброю (Тют.  Словник української мови в 11 томах