погнилий
погни́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до погнити, погнисти.
2》 у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипогни́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до погнити, погнисти.
2》 у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався.
Великий тлумачний словник сучасної української мови