Значення в інших словниках
-
погнилий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до погнити, погнисти. 2》 у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
погнилий —
ПОГНИ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до погни́ти, погни́сти́. 2. у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався. Погниле дерево скрипки розсипається трухою (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
-
погнилий —
ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю).
Словник синонімів української мови
-
погнилий —
ПОГНИ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до погни́ти, погни́сти́. 2. у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався. Погниле дерево скрипки розсипається трухою (Рибак, Помилка.., 1956, 313).
Словник української мови в 11 томах