погнилий
ПОГНИ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до погни́ти, погни́сти́.
2. у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався.
Погниле дерево скрипки розсипається трухою (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)ПОГНИ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до погни́ти, погни́сти́.
2. у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався.
Погниле дерево скрипки розсипається трухою (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)