погорблений

пого́рблений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до погорбити і погорбитися.

2》 у знач. прикм. Те саме, що згорблений 2).

|| Укритий горбами.

Значення в інших словниках

1. погорблений — пого́рблений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. погорблений — ПОГО́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пого́рбити і пого́рбитися. Дивно було чути сміх оцих напівбосих, погорблених холодом людей (О. Гончар); Всі шанобливо розступилися, даючи дорогу старезному, аж погорбленому, але ще дебелому дідові (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
3. погорблений — ПОГО́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пого́рбити і пого́рбитися. Дивно було чути сміх оцих напівбосих, погорблених холодом людей (Гончар, II, 1959, 425); Всі шанобливо розступилися, даючи дорогу старезному, аж погорбленому...  Словник української мови в 11 томах