подертий

поде́ртий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до подерти 1).

|| у знач. прикм.

2》 у знач. прикм. Дірявий, драний.

Значення в інших словниках

1. подертий — поде́ртий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. подертий — див. драний  Словник синонімів Вусика
3. подертий — ПОДЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поде́рти 1. На землі лежала довга, місцями подерта, місцями полатана буда [верх халабуди] (Н. Кобринська); Не спиться Івану – до ранку спокою йому не знайти, подерту в походах шкірянку вже знають безсонні пости (М.  Словник української мови у 20 томах
4. подертий — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
5. подертий — ПОДЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поде́рти 1. На землі лежала довга, місцями подерта, місцями полатана буда [верх халабуди] (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах