пожований

пожо́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пожувати 1).

2》 у знач. прикм. Те саме, що жований 2).

3》 у знач. прикм., розм. Дуже пом'ятий.

4》 у знач. прикм., перен., розм. Те саме, що заяложений 2).

Значення в інших словниках

1. пожований — пожо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пожований — ПОЖО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пожува́ти 1. Піднявши [шнур], скидає [Хайалі] стару наживу, об'їдену здебільша, пожовану (Остап Вишня). 2. у знач. прикм. Те саме, що жо́ваний 2. Конверт заклеїли пожованим хлібом (П. Панч). 3. у знач. прикм., розм.  Словник української мови у 20 томах
3. пожований — ПОЖО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пожува́ти 1. Піднявши [шнур], скидає [Хайалі] стару наживу, об’їдену здебільша, пожовану (Вишня, І, 1956, 185). 2. у знач. прикм. Те саме, що жо́ваний...  Словник української мови в 11 томах