позакидати

позакида́ти

I -аю, -аєш, док., перех.

Закидати чим-небудь усіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь, у багатьох місцях.

|| безос.

II -аю, -аєш, док., перех.

1》 Закинути кудись усе чи багато чого-небудь.

|| Викинути як непотрібне.

2》 Різким рухом підняти вгору, відкинути, відвести назад, убік (голови, руки, ноги і т. ін.) (перев. про всіх чи багатьох).

3》 Припинити займатися чимсь, закинути, забути все чи багато чого-небудь.

4》 розм. Помістити в яке-небудь приміщення для відгодовування (свійських птахів, тварин) (усіх чи багатьох).

Значення в інших словниках

1. позакидати — позакида́ти 1 дієслово доконаного виду закидати усіх або багатьох позакида́ти 2 дієслово доконаного виду закинути кудись усе або багато чогось  Орфографічний словник української мови
2. позакидати — див. кидати  Словник синонімів Вусика
3. позакидати — ПОЗАКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., кого, що. Заки́дати чим-небудь усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Лісні духи оточили його [озеро] непрохідними колючими кущами, завалили камінням, позакидали глибокими мохами і болотом (В.  Словник української мови у 20 томах
4. позакидати — ПОЗАКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех. Заки́дати чим-небудь усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Лісні духи оточили його [озеро] непрохідними колючими кущами, завалили камінням...  Словник української мови в 11 томах
5. позакидати — Позакида́ти, -да́ю, -єш гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене в багато чобіт, що я позакидав нагору. Рудч. Ск. І. 213. Персні позакидали в воду. К. ХП. 27. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки. Левиц. І. 15.  Словник української мови Грінченка