позбиваний

позби́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позбивати.

|| позбивано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. позбиваний — позби́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позбиваний — ПОЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позбива́ти. Ходила [Уляна] швидко, бігцем, і носки робочих черевиків завжди були позбивані (С. Чорнобривець); Стадницький .. бачить темні, землею пересушені ноги, покалічені пальці, позбивані нігті (М.  Словник української мови у 20 томах
3. позбиваний — ПОЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позбива́ти. Ходила [Уляна] швидко, бігцем, і носки робочих черевиків завжди були позбивані (Чорн., Визвол. земля, 1950, 112); Стадницький..  Словник української мови в 11 томах